100 років із дня народження поета-дисидента Івана Коваленка


13 січня 2019 року виповнилося 100 років від дня народження видатного українського поета-дисидента Івана Юхимовича Коваленка.


Коваленко Іван Юхимович (13.01.1919, Лецьки – † 18.07.2001, Боярка) – видатний український поет, дисидент, політв'язень радянських часів, учитель. Внутрішньо незалежний та безкомпромісний, він ніколи не співпрацював із тоталітарним режимом. Працював учителем іноземних мов у Чернігові та Боярці, що під Києвом. У 1972 році його було заарештовано під час репресій, яким було піддано українську творчу інтелігенцію. Карався І.Коваленко в уральському таборі суворого режиму «Перм-35» разом із іншими відомими дисидентами. Реабілітований у 1991 році. За часи Незалежності були видані поетичні збірки Івана Коваленка «Недокошений луг» (1995 р.), «Джерело» (1999р.), «Учитель» (2009р.), «Порив до небес» (2012 р.) та повне зібрання творів «Перлини» (2006 р.). 


Оперативна розробка КДБ «Поліглот» щодо поета-дисидента Івана Коваленка


 Іван Юхимович Коваленко – відомий поет-дисидент, учитель іноземних мов з міста Боярка, що під Києвом. Його було репресовано і засуджено під час масових репресій 1972 року, чому передувало багаторічне стеження з боку сумнозвісної демонічної спецслужби радянських часів – Комітету державної безпеки (КДБ).

Під час слідства Коваленкові повідомили, що стеження за ним почалося з 1961 р. після того, як на шкільному вечорі, присвяченому 100-річчю з дня смерті Тараса Шевченка, він прочитав свій відверто антирадянський вірш «У поета тільки слово». Але як наразі з’ясувалося, більш серйозне і системне переслідування Івана Коваленка розпочалася у 1969 році.


Як повідомили в Галузевому державному архіві Служби безпеки України, у 1969-1972 рр. КДБ провадило стосовно І.Коваленка оперативну розробку №30 «Поліглот» (назва натякає на знання вчителем багатьох іноземних мов). Тож Івана Коваленка вважали вкрай небезпечним для тоталітарного режиму: за ним постійно стежили, підсилали сексотів, вивчали оточення, нишпорили в домівці. Це продовжувалося до самого арешту в січні 1972 року. Справу оперативної розробки, на жаль, було знищено у 1994 році. Відомий краєзнавець Андрій Ковальов, який і віднайшов ці факти, припускає, що наприкінці 60-х - на початку 70-х у розробці боярського патріота могли брати участь ті особистості, які у 1994 році посіли в українському політикумі або навіть у Службі безпеки України достатньо високі посади…


Або ж СБУ таким чином зберігала в таємниці імена своїх агентів, які були потрібні вже оновленій службі безпеки України? А може, таємна вказівка про знищення цієї справи взагалі надійшла з Москви, адже, за чутками, КГБ досить довго зберігав вплив на СБУ? Схоже, ми ніколи не отримаємо відповіді на ці питання. Так само, як і на низку інших – не менш важливих і цікавих.


У чому ж причина такої серйозної уваги до нібито простого вчителя з невеличкого містечка? Що зіграло вирішальну роль спочатку у стеженні за ним, а незабаром і в засудженні одночасно із найвидатнішими діячами українського спротиву 60-х років? Дивовижна внутрішня незалежність Івана Коваленка? Звичка говорити вголос те, про що інші шепотілися на кухнях? Його величезний авторитет і міра впливу на своїх уже дорослих учнів? Стоси самвидаву, які він щедрою рукою розповсюджував? Зв'язок з дуже серйозного рівня дисидентськими колами в Москві через Михайла Кутинського, українського культуролога й багаторічного в’язня сталінських таборів? А, може, вбивчого таланту антирадянські вірші, які стрімко розходилися самвидавом і ставали все більш популярними? Все більша відомість в Україні? Факт друку за кордоном – у Чехословаччині й Канаді? Підозра, що через його сина Олеся, який працював перекладачем в Інтуристі, може бути налагоджений канал зв'язку з закордоном? Чи все в комплексі? На це й мала відповісти знищена справа оперативної розробки. Так само, як і на інші не менш дражливі питання – хто саме слідкував, доносив, провокував, буваючи в домівці вчителя: можливо, хтось із його найближчого оточення чи навіть з-поміж тих, кого вважали друзями сім’ї?..


На той час інакодумство в Радянському Союзі набуло такого розповсюдження, що репресії 1972 р. мали стати акцією масового залякування. Тому арештовували виключно ключові фігури, лідерів думок, популярних самвидавських авторів, які мали значний авторитет і вплив у суспільстві. Саме до цієї когорти й належав Іван Коваленко – поет, дисидент і вчитель-поліглот…


В Івана Коваленка вселилася душа Кобзаря?


З інтерв’ю Марії Кириленко, доньки поета Івана Коваленка, Олені Рижанковій в рамках наукової роботи «Дискурс патріотизму у творах Івана Коваленка» (Криворізька ЗОШ №121)

- Маріє Іванівно, багато читачів переконані, що в Івана Коваленка вселилася душа Кобзаря. Що ви з цього приводу думаєте?
 
Так, думку, що в Івана Коваленка вселилася душа Кобзаря, я неодноразово чула від дуже різних поціновувачів творчості Коваленка.  Особливий сакральний зв’язок із Тарасом Шевченком відчував і сам поет. У своєму вірші «Задумуюсь глибоко часом…» він згадує в цьому контексті перевтілення душ. Порівнюючи факти своєї біографії і життєвого шляху Тараса Шевченка, Коваленко відмічає те, що їх єднає:  селянське походження; переслідування обох за вірші – «муза, у ланці закута»; географічна близькість місць покарання – «слово прокляте – Урал»; схожі теми віршів – «і плач, і верба, і калина»;  однакова стражденна любов до Батьківщини – «та ж сама любов до Вкраїни, що серце мені пропекла», і однакова міра душевних страждань - «караюсь не гірше за нього…».
По «Кобзарю» Тараса Шевченка малий Іван вчився читати, це була книга, до якої він найчастіше звертався у своєму житті: «Кобзар» завжди лежав у нього на столі. Шевченкові присвячена низка поезій Коваленка, був період, коли він захопився віршуванням у шевченковому стилі, написавши велику поему на 60 сторінок – на жаль, цей твір був знищений спецслужбами після арешту (залишилося тільки декілька уривків). Про все це можна прочитати в моїй статті «Роль Тараса Шевченка у творчій та життєвій долі поета-дисидента Івана Коваленка» з підбіркою віршів Коваленка на цю тему. 
Особисто я не схильна до містики, тому вважаю, що більш доречно говорити про особливу, глибинну спорідненість душ, деякі біографічні збіги, спільні ідеали, які єднають постаті цих поетів.  Зокрема, обидва сприймали поетичне слово як зброю…  І, звичайно, той особливий відгук, який твори цих митців знаходять у душах українців.  
Дуже зворушливо і показово, що прості люди інтуїтивно сприймають Івана  Коваленка як постать, що за масштабом рівна Шевченку. Доки науковці тільки збираються вивчати творчість Коваленка, українці вже давно оцінили його і винесли свій вердикт. «Мене спочатку визнають знизу», - любив повторювати Іван Коваленко. Так і відбувається…

Дискурс патріотизму у творах Івана Коваленка


МАН України, наукова робота Рижанкової Олени Ігорівни
Дніпропетровське територіальне відділення МАН України, Криворізька загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів №121 10 клас, Покровського району м. Кривого Рогу.
Науковий керівник: Макаренкова Світлана Василівна, вчитель вищої категорії

З висновків:
Міра патріотизму визначається не тим, скільки людина розмірковує про покращення життя, а скільки вона особисто для цього робить. Така громадянська позиція і є істинним патріотизмом щирого вболівальника Івана Коваленка за долю любої серцю України.
Селянське коріння, знання традицій та звичаїв рідного краю, перша книга у житті – «Кобзар», непримиримість до злочинів проти українського народу, рання любов до західної літератури вплинули на формування патріотизму майбутнього поета.
Творча палітра Івана Коваленка сповнена палкою любов’ю до рідної Батьківщини. Україна була для поета сенсом життя. Поезії митця про любов до рідного краю надзвичайно проникливі, справляють особливе чарівне враження, навіки припадають до душі. У творах письменника звучать безмежна любов до України та страшний біль за її закатованих синів. Любов до Батьківщини у поета невіддільна від любові до свого рідного села – своєї малої батьківщини. Творчий доробок Івана Коваленка містить вірші, у яких відчувається сильна віра у краще майбуття України. Поет і досі дарує цю віру своїм читачам…
Поезії Івана Юхимовича Коваленка надихають читача на те, аби досконало знати історію рідного краю. Поет цінував українські символи: калину, бандуру, вербу та тополю, Дніпро, чумаків, запорожців та багато інших. Щиро оспівував їхню велич у своїх творах. 
 
Скачати роботу Дискурс патріотизму у творах Івана Коваленка Diskurs-patrotizmu-u-tvorah-.Kovalenka.doc [4,03 Mb] (cкачувань: 124)


Тематичне розмаїття поезії Івана Коваленка


МАН України, наукова робота Барановського Олександра Вікторовича, учня 10 класу Лецьківського НВО «ЗОШ І-ІІІ ст.– ДНЗ» Переяслав-Хмельницького району. Науковий керівник: Дем’яненко Людмила Григорівна, Дем’яненко Людмила Григорівна, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель. 

ВИСНОВКИ

У результаті літературного та краєзнавчого дослідження, зустрічей з людьми, проведеної пошукової роботи, аналізу тематичного та ідейного багатства поезії Івана Коваленка, провідних мотивів творчості зроблено такі підсумки:
 
  1. Іван Юхимович Коваленко – неординарна людина, що в силу складних життєвих випробувань зуміла поєднати в собі витонченого лірика, непокірного борця за моральні цінності і простого вчителя.
  2. Творчий і життєвий рух поета – нерозривне коло, у якому відбулося органічне поєднання долі митця з його поезією.
  3. Поезія Івана Коваленка вражає багатством тематики та глибиною ідейного змісту. Його сповідальні вірші відстоюють вічні істини та ідеали: служіння рідному краю, народові, протест проти несправедливості, чесність, духовність. Найгострішою зброєю поета є слово – дошкульне, правдиве. Філософська лірика Івана Коваленка спрямована на глибоке осмислення світу, роздуми про сенс життя. Тонкий ліризм пейзажної та інтимної поезії поєднується з християнськими віршами поета, у яких постійно звучить подяка Богові за нові турботи в житті. Поезія для дітей та вірші-жарти – ще одна унікальна сторінка життя автора. У ній поет – тонкий знавець дитячого світу і неперевершений гуморист.
  4. У творчості поета домінуючою є громадянська лірика, адже саме вічний неспокій підштовхував автора до народження такої потужної поезії.
  5. Створюючи неперевершені поетичні образи, поет застосовує такі художні засоби: метафори, порівняння, яскраві епітети, інверсію, риторичні фігури тощо. Використання автором зорово-слухових образів розширює світобачення читача, допомагає заглибитись у внутрішній світ поета.
  6. Авторські неологізми є результатом наполегливих пошуків нових засобів художнього вислову. Саме вони увиразнюють зміст віршів поета, допомагають показати тонкощі зображуваного, примушують мислити по-новому.
Отже, можна ствердно сказати, що життя та поетична творчість Івана Юхимовича Коваленка підпорядковані зосередженому вивченню людської душі, яка є глибшою за Всесвіт, яка приречена не на мовчання і байдужість, а на вічну боротьбу, що приносить людині безсмертя.
Завдання, поставлені перед початком дослідження, виконано.
Виконана робота має теоретичне, а також практичне значення, оскільки може використовуватися вчителями та учнями в процесі вивчення літературного краєзнавства.

 
Скачати: Tematichne-rozmayittya-Kovalenka.doc [165,5 Kb] (cкачувань: 106)

 



Ціннісні пріоритети у творчості Івана Коваленка


«Ціннісні пріоритети у творчості Івана Коваленка», МАН України, робота Рижанкової  Олени Ігорівни, Криворізька ЗОШ №121, науковий керівник -  Макаренкова Світлана Василівна, Дніпро – 2017. 
 
З висновків:
  1. Формування системи цінностей поета Івана Коваленка було визначено історичною епохою, фактами його біографії та особистісними якостями поета.
  2. Головним пріоритетом у творчості та житті Івана Коваленка був глибинний і дієвий патріотизм,  любов до України.
  3. Християнська тематика віршів Івана Коваленка визначила основні моральні засади.
  4. Загальнолюдські цінності у творах Івана Коваленка виводять його творчість за рамки епохи, в яку він творив.
  5. З огляду на тематику творів Івана Коваленка, його вірші дають багатий матеріал для використання на уроках української літератури, на виховних заходах та загалом для виховання справжніх патріотів своєї країни. 
 
Скачати роботу: 

Cnnsn-proriteti-vana-Kovalenka.doc [4,27 Mb] (cкачувань: 79)

 

 


Про систему життєвих цінностей Івана Коваленка та відповіді на інші питання...


Питання доньці поета Марії Кириленко задавала Олена Рижанкова, м.Кривий Ріг 
Маріє Іванівно, скажіть, будь ласка, чи можна вважати, що Іван Юхимович Коваленко йшов попереду свого часу? 
Коваленко дійсно випереджав час, оскільки за умов тоталітаризму  сповідував базові демократичні цінності та свободи – свободу слова, свободу самовираження, свободу любити свою Батьківщину, свободу говорити і писати вірші рідною мовою…  Але все набагато глибше і серйозніше: вірші І.Коваленка взагалі поза часом, адже у його творах звучать вічні загальнолюдські цінності – любов до Батьківщини, роль поета і поезії, порядність, самопожертва, дбайливе ставлення до природи, засудження продажництва, зради, злочинів проти людства... А ще – кохання, ніжність, вірність… Навіть про особисте поет вміє говорити так, що читач сприймає його  слова як звернені безпосередньо до нього. Тому про Івана Коваленка можна говорити як про поета, творчість якого звучатиме сучасно за будь-яких часів. 

Про Фестиваль, молодь, поезію та вірші Івана Коваленка...


На питання Володимира Домбровського відповідає донька поета Марія Іванівна Кириленко.

Довідка: У Боярці з 2012 року проходить Молодіжний мистецький фестиваль імені Івана Коваленка, в рамках якого відбуваються наступні конкурси:  пісенної лірики «Віршована мелодія», співаної поезії «Тиха зірка», читецький «Сила слова», вокальний «Осіння пісня», гітаристів «Боярський Хрещатик» та заключний гала-концерт. (Офіційний сайт Молодіжного мистецького фестивалю імені Івана Коваленка).   

Маріє Іванівно, поет, чия творчість більшою мірою припадає на минуле сторіччя,  і   молодіжний Фестиваль – як це поєднується?
Іван Коваленко – фактично наш сучасник, адже помер уже за Незалежності України у 2001 році.  Дуже умовно його відносять до шістдесятників і то лише тому, що існує традиція «прив’язувати» митців до певної історичної епохи, літературної течії тощо.  Видатні творці  залишаються в історії культури як позачасові особистості. Саме до таких належить і Іван Коваленко. Визначається це дуже просто – наскільки затребуваною є творчість поета, чи знаходить вона місце лише в шкільній програмі і в дисертаціях літературознавців, чи, навпаки,  живе своїм особливим життям, подорожуючи суспільною свідомістю. Вірші Івана Коваленка  давно звучать у шкільних класах, цінуються простими читачами, кладуться на музику, звучать чарівними піснями, з іменем поета пов’язані прогресивні громадські ініціативи, саме такі, як наш молодіжний Фестиваль...

Іван Коваленко як перекладач: «Стріла і пісня» Генрі Лонґфелло


Оксана БОДНАР, доцент («Галицька академія»)
«”Стріла і пісня” Генрі Лонґфелло в україномовному просторі» (уривки із статті)
 
 
Автор статті на основі літературознавчого аналізу дає оцінку україномовним версіям "Стріли і пісні" Генрі Лонґфелло та з'ясовує особливості відтворення авторського стилю різними інтерпретаторами, зокрема Іваном Коваленком...
 

Про шкільний театр, організований подружжям Коваленко


 

Під час недавнього круглого столу на теми культури ентузіасти підняли питання про створення у Боярці муніципального театру. Чи не занадто для нашого бідненького міста з купою соціально-економічних проблем?  І чи взагалі на часі амбітні культурологічні проекти в той час, коли наша Батьківщина піддається підступній повзучій агресії з боку сусідньої держави?..  
Старожили ще пам’ятають, що в Боярці театр уже був – шкільний, аматорський, але разом із тим настільки високого рівня, що збирав на свої вистави численну глядацьку аудиторію. Організували театр вчителі Боярської ЗОШ №1 Іван Юхимович та Ірина Павлівна Коваленки. Іван Коваленко увійшов в історію міста та всієї України як поет-дисидент, але не забуваймо – він був видатним педагогом…