100 років із дня народження поета-дисидента Івана Коваленка


13 січня 2019 року виповнилося 100 років від дня народження видатного українського поета-дисидента Івана Юхимовича Коваленка.


Коваленко Іван Юхимович (13.01.1919, Лецьки – † 18.07.2001, Боярка) – видатний український поет, дисидент, політв'язень радянських часів, учитель. Внутрішньо незалежний та безкомпромісний, він ніколи не співпрацював із тоталітарним режимом. Працював учителем іноземних мов у Чернігові та Боярці, що під Києвом. У 1972 році його було заарештовано під час репресій, яким було піддано українську творчу інтелігенцію. Карався І.Коваленко в уральському таборі суворого режиму «Перм-35» разом із іншими відомими дисидентами. Реабілітований у 1991 році. За часи Незалежності були видані поетичні збірки Івана Коваленка «Недокошений луг» (1995 р.), «Джерело» (1999р.), «Учитель» (2009р.), «Порив до небес» (2012 р.) та повне зібрання творів «Перлини» (2006 р.). 


Михайло Іванович Кутинський. Довідка та автобіографія.


Михайло Іванович Кутинський – український культуролог, дослідник поховань відомих українців, письменник, багаторічний політв’язень сталінських таборів. Михайло Кутинський відіграв визначну роль у долі поета-дисидента Івана Коваленка, високо оцінивши поезії Івана Коваленка та надихнувши його на подальшу творчість. М.Кутинський, підштовхнув Коваленка до впорядкування його віршів, за власною ініціативою надіслав до газети «Нове життя» (Пряшів, тоді Чехословаччина) вірш Івана Коваленка «Червона калина». Завдяки цій публікації Коваленко став відомим у дисидентських колах, а згодом надрукував у «Новому житті» низку поезій та статей. Серед публікацій згодом з’явилася й стаття І.Коваленка про велику культурологічну працю Михайла Кутинського «Український Некрополь» Є також дуже зворушливий вірш Івана Коваленка, присвячений Михайлу Кутинському «Яка це радість – вас зустріти…» 
Під час знайомства з архівною справою Івана Коваленка було віднайдено автобіографію Михайла Кутинського, написану ним для зразку  почерку під час слідства у справі Коваленка у 1972 році. Михайло Кутинський проходив по справі як свідок, оскільки було перехоплено листування та вилучено багато самвидавівських праць, які він привозив Коваленку. Далі надаємо автобіографію Михайла Кутинського у текстовому форматі та у світлинах.


Перше знайомство з архівною справою поета-дисидента Івана Коваленка.


3 липня 2019 року з архівною справою поета-дисидента Івана Коваленка (репресовано в 1972 р., реабілітовано – в 1991 р.), в Галузевому архіві Служби безпеки України вперше знайомилися кандидат політологічних наук, відомий краєзнавець Андрій Ковальов та донька поета Марія Кириленко. Перше знайомство з документами було оглядове й досить емоційне. Ще не зрозуміло, чи при докладному вивченні відкриється щось принципово нове. Але подробиці й нюанси вражаючі...



Оперативна розробка КДБ «Поліглот» щодо поета-дисидента Івана Коваленка


 Іван Юхимович Коваленко – відомий поет-дисидент, учитель іноземних мов з міста Боярка, що під Києвом. Його було репресовано і засуджено під час масових репресій 1972 року, чому передувало багаторічне стеження з боку сумнозвісної демонічної спецслужби радянських часів – Комітету державної безпеки (КДБ).

Під час слідства Коваленкові повідомили, що стеження за ним почалося з 1961 р. після того, як на шкільному вечорі, присвяченому 100-річчю з дня смерті Тараса Шевченка, він прочитав свій відверто антирадянський вірш «У поета тільки слово». Але як наразі з’ясувалося, більш серйозне і системне переслідування Івана Коваленка розпочалася у 1969 році.


Як повідомили в Галузевому державному архіві Служби безпеки України, у 1969-1972 рр. КДБ провадило стосовно І.Коваленка оперативну розробку №30 «Поліглот» (назва натякає на знання вчителем багатьох іноземних мов). Тож Івана Коваленка вважали вкрай небезпечним для тоталітарного режиму: за ним постійно стежили, підсилали сексотів, вивчали оточення, нишпорили в домівці. Це продовжувалося до самого арешту в січні 1972 року. Справу оперативної розробки, на жаль, було знищено у 1994 році. Відомий краєзнавець Андрій Ковальов, який і віднайшов ці факти, припускає, що наприкінці 60-х - на початку 70-х у розробці боярського патріота могли брати участь ті особистості, які у 1994 році посіли в українському політикумі або навіть у Службі безпеки України достатньо високі посади…


Або ж СБУ таким чином зберігала в таємниці імена своїх агентів, які були потрібні вже оновленій службі безпеки України? А може, таємна вказівка про знищення цієї справи взагалі надійшла з Москви, адже, за чутками, КГБ досить довго зберігав вплив на СБУ? Схоже, ми ніколи не отримаємо відповіді на ці питання. Так само, як і на низку інших – не менш важливих і цікавих.


У чому ж причина такої серйозної уваги до нібито простого вчителя з невеличкого містечка? Що зіграло вирішальну роль спочатку у стеженні за ним, а незабаром і в засудженні одночасно із найвидатнішими діячами українського спротиву 60-х років? Дивовижна внутрішня незалежність Івана Коваленка? Звичка говорити вголос те, про що інші шепотілися на кухнях? Його величезний авторитет і міра впливу на своїх уже дорослих учнів? Стоси самвидаву, які він щедрою рукою розповсюджував? Зв'язок з дуже серйозного рівня дисидентськими колами в Москві через Михайла Кутинського, українського культуролога й багаторічного в’язня сталінських таборів? А, може, вбивчого таланту антирадянські вірші, які стрімко розходилися самвидавом і ставали все більш популярними? Все більша відомість в Україні? Факт друку за кордоном – у Чехословаччині й Канаді? Підозра, що через його сина Олеся, який працював перекладачем в Інтуристі, може бути налагоджений канал зв'язку з закордоном? Чи все в комплексі? На це й мала відповісти знищена справа оперативної розробки. Так само, як і на інші не менш дражливі питання – хто саме слідкував, доносив, провокував, буваючи в домівці вчителя: можливо, хтось із його найближчого оточення чи навіть з-поміж тих, кого вважали друзями сім’ї?..


На той час інакодумство в Радянському Союзі набуло такого розповсюдження, що репресії 1972 р. мали стати акцією масового залякування. Тому арештовували виключно ключові фігури, лідерів думок, популярних самвидавських авторів, які мали значний авторитет і вплив у суспільстві. Саме до цієї когорти й належав Іван Коваленко – поет, дисидент і вчитель-поліглот…


Патріотичні вірші Івана Коваленка звучали на Фестивалі Під Покровом Тризуба в Боярці


 Боярка – особливе місто. Місто творчості та бойового духу. Місто митців та героїв. Місто натхнення та звитяги... І якщо звитяга – це фестиваль Під покровом Тризуба, то натхнення – це Всеукраїнський молодіжний мистецький фестиваль імені Івана Коваленка. Цей рік для Фестивалю імені Івана Коваленка – особливий: він проходить у рік 100-річчя з дня народження поета і в рік, коли Фестивалю його імені надано статус Всеукраїнського.


Патріотичну добірку віршів Івана Коваленка представили майбутні воїни – вихованці Боярського підрозділу ліцею імені Богуна та вихованці студії «Сценічна мова та конферанс» ТЦМ «Оберіг», керівник – Галина Антипова, директор Фестивалю імені І.Коваленка. На виступі була присутня донька поета Марія Іванівна Кириленко. 


Захід до 100-річчя Івана Коваленка в Переяслівській ЗОШ №1


Старший науковий співробітник НДВ
«Музей Заповіту Т. Г. Шевченка» Н. М. Павлик

У школі відбувся культурно-освітній захід “Я повернуся в дім і допалю свічку”.  Під таким оглавом 16 січня 2019 року відбувся культурологічний захід науковців НІЕЗ “Переяслав” на базі Переяслав-Хмельницької ЗОШ № 1, який приурочений до 100-річчя від дня народження поета-дисидента, учителя, колишнього в’язня Пермських таборів Коваленка Івана Юхимовича. 

Глядацьку аудиторію складали учні 9 класу та вчителі школи № 1... 

 


Захід до 100-річчя Івана Коваленка в Переяслівській ЗОШ №1


Старший науковий співробітник НДВ
«Музей Заповіту Т. Г. Шевченка» Н. М. Павлик

У школі відбувся культурно-освітній захід “Я повернуся в дім і допалю свічку”.  Під таким оглавом 16 січня 2019 року відбувся культурологічний захід науковців НІЕЗ “Переяслав” на базі Переяслав-Хмельницької ЗОШ № 1, який приурочений до 100-річчя від дня народження поета-дисидента, учителя, колишнього в’язня Пермських таборів Коваленка Івана Юхимовича. 

Глядацьку аудиторію складали учні 9 класу та вчителі школи № 1...


Молодіжному мистецькому фестивалю імені Івана Коваленка присвоєно статус всеукраїнського!


 

У квітні 2019 року Молодіжному мистецькому фестивалю імені Івана Коваленка присвоєно статус всеукраїнського. Знаменно, що це відбулося у рік 100-річчя з дня народження поета-дисидента.

Молодіжний мистецький фестиваль ім.Івана Коваленка вже 7 років (з 2012 р.) збирає талановиту молодь з усієї України. Фактично Фестиваль вже давно став всеукраїнським. Тепер це вже офіційно.

Своїм листом від 22.04.2019 за №644/9-1/15-19 до Управління культури, національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації Міністерство культури України погодило присвоєння Молодіжному митецькому фестивалю імені Івана Коваленка статусу всеукраїнського.


Історя вірша Івана Коваленка "Іуди"


Іуда (Юда) – це біблійний персонаж, один з 12 апостолів (учнів та послідовників) Ісуса Христа. Іуда зрадив свого вчителя, після чого Ісуса розіп’яли. Ім'я Іуди стало синонімом зради, підлості і підступності. Згідно з Євангелієм, за донос Іуді заплатили 30 срібняків, котрі тепер символізують будь-яку винагороду за зраду. Іуда привів по Христа охорону та римських солдатів і вказав на учителя своїм поцілунком (було темно). Звідси пішов вираз «поцілунок Іуди» як символ вищої міри лицемірства і підступності. Потім Іуда розкаявся, повернув срібняки юдейським первосвященикам і повісився на осиці (тому, мовляв, це дерево й досі дрижить усім своїм листям).


У вірші Івана Коваленка «Іуди» можна знайти більшість цих символів: сам образ Іуди як зрадника і запроданця; срібняки як символічну плату за зраду; підступні іудині поцілунки і навіть тверде переконання, що колись прийде розкаяння («та встане пробуджена совість…») і безславний кінець («і здохне останній Іуда»).



Історія вірша Івана Коваленка "Край дороги у пилу зарита..."


Іван Коваленко із захватом і замилуванням ставився до природи. Квіти вражали його своєю неповторною красою, вишуканістю форм, яскравими кольорами. Але образ квітки в його творчості – особливий, багатогранний, багатозначний. Він порівнює особистість людини із квіткою, яка має розцвісти всіма своїми талантами та уміннями.